Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 24

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 24: Український визвольний рух середини ХХ століття в контексті суспільно-політичних ідей, подій та обставин / [гол. редкол. Микола Литвин, упоряд. і наук. ред. Михайло Романюк, Олександра Стасюк]. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2014. – 462 с.

У збірник увійшли статті, присвячені історії українського національно-визвольного руху першої половини ХХ століття. 

Проаналізовано передумови державотворчих процесів на західноукраїнських землях, розбудову Західно-Української Народної Республіки, участь в них провідних політичних діячів, проблему соборності українських земель. Висвітлено військово-політичні аспекти діяльності українських урядів 1918–1923 рр., здобутки вітчизняної історіографії.

Редакційна колегія:

- Микола Литвин (голова),
- Володимир Александрович,
- Леонтій Войтович,
- Іван Патер,
- Михайло Романюк (секретар, упоряд. та наук. ред.),
- Олександр Ситник,
- Олександра Стасюк (упоряд. та наук. ред.).

ISSN 2223-1196

Зміст:

  • Стасюк Олександра (Львів). Український визвольний рух середини ХХ століття в контексті українського державотворення.
  • Зайцев Олександр (Львів). Доктрина Дмитра Донцова та її вплив на націоналістичний рух 1920–1940-х років.
  • Футала Василь (Дрогобич). Націоналізм ОУН у сучасному науковому дискурсі.
  • Голик Роман (Львів). Стиль як сталь: легальна й нелегальна література та формування ідеологічних концептів українського визвольного руху в Галичині (20–30-ті роки ХХ століття).
  • Примаченко Яна (Київ). ОУН і УПА vs голокост: “війни пам’яті” в сучасному соціокультурному контексті українського історіописання.
  • Гавришко Марта (Львів). Ставлення представників ліберального фемінізму в Галичині до ОУН у 1929–1939-х роках.
  • Кучерук Олександр (Київ). Осмислення Організацією Українських Націоналістів в добу Євгена Коновальця проблеми підготовки до збройної боротьби за державне відновлення України.
  • Посівнич Микола (Львів). Формування й діяльність Легіону Сушка червні–жовтні 1939 року
  • Галевич Наталія (Львів). Митрополит Андрей Шептицький та УВО–ОУН.
  • Надурак Наталія (Івано-Франківськ). Розкол в Організації українських націоналістів у відображенні української історіографії.
  • Гривул Тарас (Львів). Вишкільний напрям діяльності ОУН на підрадянській території в 1939–1941 роках.
  • Ревегук Віктор (Полтава). Похідні групи ОУН(м) на Полтавщині (1941–1942).
  • Гаврилів Ігор (Львів). До питання утворення Української повстанської армії.
  • Боляновський Андрій (Львів). Український повстанський рух і німецькі окупаційні інстанції на Волині на початку 1944 року: між протистоянням і нейтралітетом.
  • Забілий Руслан (Львів). Протистояння УПА і польського підпілля на Волині в 1943 році в контексті повстанської війни.
  • Антонюк Ярослав (Київ). “Білоруський фронт” українсько-польського конфлікту (1941–1945).
  • Стасюк Олександра (Львів). Організація українських націоналістів та інтелігенція.
  • Польова Зоряна (Львів). Порівняння методологічних підходів до осмислення проблем колабораціонізму та опору.
  • Русначенко Анатолій (Київ). Ідеологічні дискусії в кінці 1940-х – на початку 1950-х років у середовищі українського визвольного руху та їхні результати.
  • Стародубець Галина (Житомир), Якимович Богдан (Львів). Образ “свого” та “чужого” в національній пам’яті українців (на прикладі бандерівського руху періоду Другої світової війни).
  • Мороз Володимир (Київ). Кадровий склад крайового осередку пропаганди ОУН Подільського краю.
  • Ільницький Василь (Дрогобич). Функціонування Служби безпеки в Карпатському краї ОУН (1945–1954).
  • Волянюк Сергій (Тернопіль). Формування та кадровий склад військового штабу воєнної округи УПА “Лисоня”.
  • Романюк Михайло (Львів). Структура й особовий склад референтури СБ Золочівського окружного проводу ОУН.
  • Бежук Ольга (Львів). Випускниці Українського інституту для дівчат у Перемишлі у визвольному русі ОУН і УПА.
  • Сухих Андрій (Острог). Повстансько-підпільний рух на Новоград-Волинщині (1941–1943).
  • Сова Андрій (Львів). З джерел української військової думки (брошура Української військової організації “Мала війна” 1927 року).
  • Манзуренко Віталій (Львів). Історія створення Капітули Золотого хреста УПА.
  • Дем’янчук Юрій (Рівне). Визвольний рух на території Рівненщини в роки німецько-радянської війни.
  • Ільїн Олександр (Брест, Білорусь). Іван Гнойовий і український рух на Берестейщині.
  • Зайцев Юрій (Львів). Рух опору на Півдні України (кінець 1950-х–1980-ті роки): Одеська парадигма.
  • Лук’янченко Світлана (Львів). Участь комбатантських організацій в культурно-освітньому житті української громади Канади після Другої світової війни.
  • Онищук Ярослав (Львів). Пошуково-ексгумаційні дослідження поховань вояків Української повстанської армії на Львівщині.
  • Гаврилів Ігор (Львів). Рецензія на: Федун Петро – “Полтава”. Концепція Самостійної України. Том 1. Твори / [упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Галузевий державний архів Служби безпеки України. – Львів, 2008. – 720 с., 16 с. іл.; Том 2. Документи і матеріали / [упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2013. – 896 с.
  • Інформація про авторів.
Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 30
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 29
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 28
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.