Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 28

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – [відп. ред. М. Литвин, упоряд. Ф. Стеблій] ; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2016. – Вип. 28: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. – 716 с.

Черговий збірник “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність” присвячений визначному українському історикові, академіку Іванові Крип’якевичу (1886–1967). Включає праці з наукової спадщини історика, його спогади та листування, дослідницькі статті з аналізом творчої спадщини вченого, покажчики друків І. Крип’якевича і про нього, хроніку Крип’якевичівських наукових читань.

Редакційна колегія:

- Микола Литвин (голова),
- Володимир Александрович,
- Леонтій Войтович,
- Микола Бандрівський,
- Олег Муравський,
- Ігор Соляр,
- Фкодосій Стеблій (заступник голови, упоряд.),
- Петро Шкраб’юк,
- Любомир Хахула.

ISSN 2223-1196

Зміст:

З НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА

З наукової спадщини Івана Крип’якевича  7
Із історії української дипломатики  20
Данило Олівеберг де Грекані дипломат часів Хмельниччини  25
Богдан Хмельницький і Москва  33
Україна і Москва. З давної боротьби за власть  37
Іван Мазепа  41
Мазепа й українська фльота  46
Пилип Орлик  48
[Пилип Орлик]  51
Гетьман Пилип Орлик (1711–1734)  53
Українські гетьмани у Львові  54
Топоніміка старого Львова  59
Українська історіографія ХІХ–ХХ ст.  63
Перша частина  63
І. Вступ. Історіографія XVI–ХVIII вв.  63
II. Григорій і Василь Полетики  68
III. “Історія Русів”  72
IV. Дмитро Бантиш-Каменський і Микола Маркевич  89
V. Михайло Максимович  92
VI. Микола Костомарів  97
VII. Пантелеймон Куліш  106
Бібліографія української історіографії ХІХ–ХХ вв. (Перша частина)  117
Друга частина  123
Закінчення  136
Бібліографія української історіографії ХІХ–ХХ в. (Друга частина)  138
Історія України  145
Стенограма запису спогадів д-ра історичних наук, зав. відділу Інституту історії України АН УРСР у м. Львові проф. Крип’якевича Івана Петровича  149
Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя  159
Галина Ковальчук. “Тимчасовий реєстр” І. П. Крип’якевича “Київські друки ХVІІ–ХVІІІ ст.”  184
З минулого Шевченкової батьківщини  202
Тарас Шевченко на Волині  210
Шевченко-маляр  212
Шевченко – класик  221
Шевченко–Хмельницький  224
Початки відродження  227
Михайло Грушевський  229
До Історичної Секції і Археографічної Комісії Наукового Товариства ім. Шевченка  232
Рецензія на рукопис Я. Д. Ісаєвича “Братства та їх роль в розвитку української культури ХVІ–ХVІІІ ст.”   234

ЛИСТУВАННЯ

Листування Василя Кучабського та Івана Крип’якевича – відображення української консервативної традиції  236
Листи Михайла Марченка до Івана Крип’якевича  266
Листи Михайла Марченка до Івана Крип’якевича  269
З листування Омеляна Пріцака з Іваном Крип’якевичем  278
Наукові контакти М. Кордуби та І. Крип’якевича (на основі взаємного листування учених)  297

СПОГАДИ

Надія Мудра. Кудерявці в житті академіка Івана Крип’якевича і його родини  326
Леся Крип’якевич-Цегельська. Чоловіки роду Крип’якевичів  332
Михайло Димид. Крип’якевичі в Львівській Богословській Академії в XX столітті  337
Леся Крип’якевич-Цегельська. Історія родинних поховань Крип’якевичів на Личаківському цвинтарі  340
Лукія Крип’якевич-Лукомська. Мій батько Лев Крип’якевич  343
Лукія Крип’якевич-Лукомська. Іван Крип’якевич – мій стрийко (дядько) в родинних і в моїх споминах  346
Олександр Домбровський. Моя співпраця з Іваном Крип’якевичем у 1940–1941 рр.  353
Леся Крип’якевич-Цегельська. Спомин про обшук в помешканні Крип’якевичів  355
Богдан Ковалів. Крип’якевичі – близькі сусіди, знайомі, приятелі. Спогади  359
Олена Співак. Спогади ровесниці інституту  361
Микола Крикун. Мої пам’ятні зустрічі з академіком Іваном Крип’якевичем  366
Інна Заболотна. Нове до формування світогляду І. П. Крип’якевича (за матеріалами його гімназійного щоденника та спогадів)  368
Наталія Клименко. Іван Крип’якевич і товариство “Академічна громада”  372
Наталія Клименко. Іван Крип’якевич і діяльність Крайового комітету охорони військових могил  386
Роман Крип’якевич. Участь Івана Крип’якевича в діяльності “Просвіти”  391
Інна Заболотна. Початок співпраці І. П. Крип’якевича з М. С. Грушевським  395
Інна Мороз. Археографічна діяльність І. П. Крип’якевича  399
Олександра Стасюк. Іван Петрович Крип’якевич та Організація українських націоналістів  432
Інна Заболотна. Роки німецької окупації на Західній Україні за спогадами І. П. Крип’якевича  440
Галина Ковальчук. “Київські” листи до І. П. Крип’якевича (осінь 1947 р.)  450
Інна Заболотна. Історіографія вивчення життя та наукової спадщини І. П. Крип’якевича (станом на 2009 р.)  454
Леонтій Войтович. Ярослав Осмомисл: спроба портрета  468
Валентина Матях. “Шведська карта” у політичних комбінаціях Богдана Хмельницького  482
Петро Шкраб’юк. Призабута муза Горишівського-Петренка  488
Феодосій Стеблій. Шевченкіана Івана Крип’якевича  496
Феодосій Стеблій. Шашкевичіана Івана Крип’якевича  503
Феодосій Стеблій. Курс лекцій Івана Крип’якевича з української історіографії у Львівському таємному університеті (1920–1923 рр.)  510
Ярослав Ісаєвич. Видатний історик Львова  513
Ярослав Ісаєвич (С. Дмитрисевич). Іван Крип’якевич (25.VІ.1886)  517
Ярослав Ісаєвич. Архівознавство і джерелознавство в працях І. П. Крип’якевича  520
Микола Литвин, Тамара Литвин. Іван Крип’якевич як історик, бібліофіл, громадсько-політичний діяч  527
Тамара Литвин. Окремі матеріали про Івана Франка в архіві Івана Крип’якевича  535
Роман Крип’якевич. Крип’якевичівські пам’ятні місця на карті Львова  540
Роман Крип’якевич. Богдан Хмельницький, Іван Крип’якевич і Жовква  545
Роман Крип’якевич. Холмщина у спадщині Івана Крип’якевича  549
Юрій Гаврилюк. Іван Крип’якевич. Холмський  559
Олег Руденко. Там, де мріє Холмська вежа  563
Марина Чебан. Співпраця Миколи Андрусяка з Іваном Крип’якевичем  571
Олег Полянський, Руслана Труба. Іван Крип’якевич та Омелян Терлецький: життя і діяльність під чотирма окупаціями (спроба порівняльної характеристики)  582
Олександр Луцький. Іван Крип’якевич та Інститут суспільних наук АН УРСР: директорський період діяльності  596
Олександр Целуйко. Іван-Юліан Шпитковський та його курс лекцій з нумізматики  618
Ярослав Дашкевич. У науковій лабораторії історика  637
Іван Бутич. Мої зустрічі з архівом Івана Петровича Крип’якевича  639
Ярослав Федорук. Архів Івана Крип’якевича  641
Юрій Ясіновський. Музичні матеріали у нарисах Івана Крип’якевича про Львів  654
Леонід Мацкевий. Зустрічі з Іваном Петровичем і Романом Івановичем Крип’якевичами  657
Леонід Мацкевий, Дарія Романова, Богдан Микитів. Юліан Дорош – фотомистець, краєзнавець, людина  660

ХРОНІКА   688

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ І. КРИП’ЯКЕВИЧА  695

Переглянути матеріали збірника:

  




Дивіться також:

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 30
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 29
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 24
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.