Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 30

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 30: Український визвольний рух ХХ століття / [гол. редкол. Микола Литвин, упоряд. і наук. ред. Михайло Романюк]. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2017. – 374 с.

У збірнику висвітлено маловідомі аспекти українського національно-визвольного руху ХХ століття. Проаналізовано передумови державотворчих процесів на українських землях, розбудову Західно-Української Народної Республіки, участь у них провідних політичних діячів. Розглянуто історіографічні та методологічні проблеми вивчення боротьби ОУН та УПА, їх роль у системі загальноєвропейських антиколоніальних рухів опору, еволюцію ідеології, стратегії і тактики, взаємини із сусідніми народами під час Другої світової війни, форми й методи винищення націоналістичного підпілля радянським тоталітарним режимом, а також історії повстанського руху з погляду регіоналістики, біографістики та фольклористики.




Завантажити оригінал



Дивіться також:

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 29
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 24
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 28
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.